Сучасний світ стикається зі зростаючою проблемою мікропластика – невидимої загрози, яка проникає у наше життя через питну воду. Мікропластик – це мікроскопічні частинки пластику, що утворюються при розпаді великих пластмасових виробів, або виробляються для використання у косметиці, одязі та інших продуктах. Цей матеріал став одним із символів антропогенного впливу на навколишнє середовище, і наслідки його поширення лише починають усвідомлюватись.
Джерела мікропластику
Мікропластик зустрічається скрізь – у річках, озерах, морях і навіть у питній воді. Основними джерелами його появи є:
- Розпад виробів із пластику. Пластикова пляшка, пакет чи упаковка, потрапивши у довкілля, руйнується під впливом сонячного світла, води та механічного тертя.
- Стирання шин та дорожніх покриттів. Автомобільні шини виділяють мікропластик при терті про дорожнє покриття, а асфальт містить бітум, який також стає джерелом забруднення.
- Пральні машини. При пранні синтетичного одягу, такого як спортивні костюми або куртки, пластикові волокна потрапляють у стічні води та потім у водні системи.
- Косметика та побутова хімія. Найдрібніші пластикові частинки використовуються у скрабах, зубних пастах та миючих засобах для створення абразивного ефекту.
Ці частинки настільки малі, що їх важко фільтрувати навіть із використанням сучасних систем очищення води. Таким чином, мікропластик проникає у водні джерела, а потім у наш організм.
Чому мікропластик – це проблема?
Мікропластик не розкладається біологічним шляхом, що робить його особливо небезпечним для екосистем та здоров’я людини. Його наявність у воді викликає занепокоєння з таких причин:
- Накопичення в організмі. Потрапляючи у кров, мікропластик може відкладатися в органах та тканинах, створюючи загрозу для здоров’я. Дослідники з Вільного університету Амстердама виявили сліди мікропластику в крові 17 із 22 донорів, включаючи поліетилен та полістирол.
- Вплив на харчовий ланцюг. Мікропластик поглинається морськими мешканцями, такими як риби та молюски, які потім потрапляють на стіл людини. Таким чином, ці частинки проникають у нашу їжу.
- Невідомі довгострокові наслідки. Наукові дані щодо впливу мікропластика на здоров’я все ще обмежені, але вже є припущення, що він може викликати запальні процеси, алергічні реакції та хронічні захворювання.
Довгострокові наслідки вживання мікропластику
Хоча вплив мікропластику на здоров’я людини ще недостатньо вивчений, вчені припускають, що його регулярне потрапляння в організм може спричинити:
- хронічні запальні процеси;
- порушення роботи імунної системи;
- проблеми із серцево-судинною системою через осідання частинок у судинах;
- потенційні ризики у розвиток онкологічних захворювань.
За даними досліджень WWF, в середньому людина споживає близько двадцяти грамів мікропластика на місяць – це приблизно маса чотирьох кредитних карток. Такий рівень споживання, мабуть, не може бути безпечним для організму.
Мікропластик у питній воді
Мікропластик містить як водопровідна, так і бутильована вода. Науково доведено, що пластикові пляшки для рідини є джерелами забруднення. При тривалому зберіганні та вплив температури мікропластик виділяється з матеріалу пляшки і потрапляє в рідину.
Питна вода із природних джерел також забруднена мікропластиком. Це відбувається через витік стічних вод, розкладання пластикових відходів у річках та озерах, а також через опади, що містять мікропластик, який переноситься вітром.
Роль виробників як пластикова тара
Виробники води відіграють ключову роль у забезпеченні якості тари. Добросовісні компанії, які довгий час присутні на ринку та піклуються про свою репутацію, використовують якісніші матеріали та мінімізують виділення мікропластику. Вони інвестують у перевірені технології виробництва та тестування матеріалів, що гарантує безпеку для споживачів.
Компанії-одноденки прагнуть максимально знизити собівартість своєї продукції. Це призводить до використання дешевого та низькоякісного пластику, який не тільки забруднює воду мікрочастинками, а й становить пряму загрозу здоров’ю споживачів. Такі компанії часто нехтують стандартами якості, оскільки їхня головна мета – швидкий прибуток, а не довгострокова репутація.
Що можна зробити?
Проблема мікропластика потребує комплексного підходу, що включає заходи щодо скорочення його використання, покращення систем фільтрації води та підвищення обізнаності населення. Відмова від одноразових пластикових виробів та перехід на екологічно чисті альтернативи допоможуть знизити кількість мікропластику у навколишньому середовищі. Також необхідні розробки фільтрів, здатних уловлювати мікропластик на стадії водопідготовки. Пластик повинен перероблятися або утилізуватися таким чином, щоб унеможливити його потрапляння в природу, а ми, у свою чергу, можемо посприяти зменшенню його кількості шляхом купівлі одягу з натуральних матеріалів, використання багаторазових пляшок та відмови від косметики з мікропластиком.
